11.03 2016
Рослини, забезпечені достатньою кількістю поживних речовин, добре розвиваються, більш стійкі до захворювань, менш залежні від погодних умов, дають якісний, високий урожай. Однак неправильне використання добрив може мати значні негативні наслідки: погіршення якості продукції (нітрати, нітрити і інше), змивання хімічних сполук в водоймища, забруднення ґрунтових вод, що, в свою чергу, призводить до небажаних наслідків для людей, тварин і рослин. Крім того нераціональне використання мінеральних добрив може призвести до небажаного підвищення витрат на продукцію.
Які є шляхи оптимізації цих витрат для скорочення обсягу використання мінеральних добрив? Самий простий спосіб, який викладений у концепції точного землеробства, це диференційне внесення добрив з урахуванням картограми ґрунтів. Але можна досягти ще кращих результатів, якщо вносити не по нормах, а виконати розрахунок потреби у діючих речовинах балансовим методом.
Звісно для цього потрібен інструмент, щоб агроном мав можливість зробити обчислення необхідної кількості мінеральних або органічних добрив по кожній культурі та кожному полі свого господарства для отримання запланованого врожаю, дотримуючись при цьому виправданих витрат і екологічних вимог.
При обчислені треба врахувати багато факторів:
• винос (кг/т) діючих елементів запланованим урожаєм;
• наявність цих елементів (мг/кг) в ґрунті (згідно хімічного аналізу, зафіксованого в агрохімічному паспорті);
• вміст (%) діючої речовини у мінеральних та органічних добривах;
• коефіцієнти (%) можливого використання поживних речовин як з ґрунту, так і із внесених добрив.
Як відомо, незбалансоване використання одного елемента може призвести до неповного використання інших елементів і, навпаки, збалансоване використання добрив дозволяє посилити взаємодію поживних елементів. З цим завданням добре впорається метод балансового розрахунку потреби в поживних речовинах.
Давайте розглянемо, чи можливо виконати ці розрахунки на практиці? По-перше, необхідно мати хімічні аналізи ґрунту, по-друге, нормативно-довідкову інформацію, а по-третє, потужний обчислювальний інструмент. Ну якщо з першим і другим все ясно, то що таке третій елемент - комп’ютер, планшет або мобільний? Обчислювальної потужності достатньо у кожного пристрою, але де знайти необхідне програмне забезпечення? На теренах українського інтернету небагато чи навіть зовсім немає прикладів, та й за кордоном не дуже багато таких програм. А якщо є то вони дуже багато коштують. Ось і виходить, що для впровадження новітніх технологій у малих та середніх сільськогосподарських підприємств немає фінансів. Хоча кожного року вони викидають кошти на вітер, бо нераціонально використовують мінеральні добрива та й ще забруднюють навколишнє середовище.
Що необхідно зробити, щоб розірвати це коло? Потрібне доступне програмне забезпечення, яке надасть можливість аграріям ознайомитись із такими інструментами і на власному досвіду зрозуміти, що впровадження ІТ інструментів на сільгосппідприємстві сьогодні вкрай необхідне для виходу на Європейські та світові аграрні ринки. Українські розробники сьогодні повертаються у бік агропромислового комплексу. Дуже скоро комп’ютер, планшет, смартфон за допомогою українських розробників стане звичайною річчю для сільськогосподарських робітників і надійним помічником у їхній тяжкій, але дуже важливій справі.
Ось, зокрема, безкоштовний проект Soft.Farm за допомогою якого можливо не тільки виконувати розрахунки за балансовим методом, а ще й формувати технологічні карти вирощування тієї чи іншої культури. Простота виконання розрахунків забезпечує можливість багаторазових обчислень комплексу добрив для підбору оптимальних значень запланованого врожаю і мінімізації витрат на його вирощування.