16.02 2016
Кожна успішна держава зайняла своє місце на світовому ринку. Німеччина виробляє якісні автомобілі, Японія — електронні прилади, Італія шиє взуття, Китай виробляє все що завгодно і дешево, в США взагалі все добре. Цікаво, а яке місце в світовій спільноті може зайняти Україна? Багато хто каже, що ми аграрна держава. Так, дійсно, ми маємо найбільшу територію в Європі сільгоспугідь та сприятливі природно-кліматичні умови. Але щоб стати розвинутою аграрною державою, нам потрібно впроваджувати новітні технології і при цьому раціонально користуватися природними ресурсами.
Світовий агробізнес сформував концепцію точного землеробства, яку впроваджують деякі вітчизняні підприємства, але чомусь вважається, що для її впровадження необхідно придбати дороге обладнання з GPS та іншими датчиками. Але ж ні: точне землеробство — це мейнстрім в агробізнесі, який спрямований на максимізацію прибутку за рахунок раціонального землекористування. Для його впровадження достатньо почати планувати технологічні операції, потребу в добривах та насінні, враховуючи особливості кожної земельної ділянки.
Для цього потрібно мати повну історію поля за декілька попередніх років, а ліпше десятиліть. Інформація про використання поля, сівозміни, кількість добрив, техніки та персоналу, а також врожайності сільськогосподарських культур зазвичай зберігається на папері, в різних облікових книгах. Таку інформацію дуже складно аналізувати. Уявіть собі агронома, якому необхідно розробити план посівів на наступний рік: на його робочому місці повинні розміститися декілька облікових книг, різноманітних схем та довідників з нормативами. Зазвичай одній людині треба прийняти рішення з розташування культур по полях господарства, та ще й так, щоб керівник і акціонери були задоволені.
Звісно, такі люди у нас є, і вони виконують цю роботу, але їм дедалі стає важче. І тоді топ-менеджмент вирішує купувати їм комп'ютери та автоматизувати бізнес-процеси. І ось тут починається найцікавіше: на це підприємство, як бджоли на мед, злітаються ІТ-компанії із різноманітним програмним забезпеченням і великими обіцянками «покращення» оперативного обліку та аналізу діяльності. І в загалі не зрозуміло, як це підприємство могло працювати без тієї чи іншої комп'ютерної програми і з такими неоптимальними бізнес-процесами.
Керівнику або акціонерам необхідно обрати для підприємства автоматизовану систему майже наосліп та довіряти лише обіцянкам представників ІТ-компаній. В таких умовах перевагу отримують відомі бренди, але не завжди бренд є запорукою успіху. Корпорація Gartner, Inc. дослідила кількість успішних проектів з впровадження автоматизованих систем ERP-класу — результат дорівнює всього 25%. Після довгого і складного шляху, який проходить підприємство з впровадження автоматизованих систем, спеціалісти, які дійсно приймають життєво необхідні рішення, так і залишаються без автоматизації роботи, але із комп'ютером на робочому місці, на якому хоч пограти можна.
Та чи цього від нас потребує час? Ми повинні бути на десять кроків попереду, щоб зайняти місце світової аграрної держави. Аграрії сьогодні повинні мати можливість випробувати системи без потреби у дорогому програмному забезпечені та серверному обладнанні. І це спіткає розвиток хмарних технологій в Україні. Хмарні технології вирішують проблему необхідності підприємствам мати своє серверне обладнання, але залишають питання випробування програмного забезпечення. Для цього ІТ-ринок пропонує багато рішень, різноманітні демо-, трайлверсії та безкоштовні сервіси.
В українській інтернет-мережі небагато таких сервісів, але вони поступово з'являються. Одним з таких є український безкоштовний проект Soft.Farm, який пропонує комплексний підхід до автоматизації сільгосппідприємства. Такі сервіси повинні з'являтися у нашій державі для того, щоб аграрії мали можливість без марної витрати грошей і часу обрати необхідну комп'ютерну програму. Сільськогосподарських робітникам потрібно спростити паперову роботу і надати можливість користуватися електронними помічниками для прийняття рішень. Глибока інтеграція ІТ-інструментів на мобільні девайси дозволить аграріям ефективніше та раціональніше користуватися багатством, яке надала нам природа, і зберегти його наступним поколінням.
Система дозволяє швидко розрахувати виробничій план і прогнозує дохід від культур, сформованих у посівах. Електрона історія посівів, агрохімічний паспорт та мапа полів надають можливість аналізувати попередні роки. Система автоматично розрахує виробничу собівартість, при наявності розроблених технологічних карт вирощування культур та допоможе визначити потребу в мінеральних добривах, насінні, ЗЗР, ПММ. Використання цих ІТ-інструментів скоротить час на виконання рутинної роботи при плануванні діяльності сільгосппідприємства.
Повноцінний контроль та аналіз діяльності підприємства в системі забезпечений завдяки формуванню фактичних даних при формуванні облікового листа (форма 67-б), акта списання мінеральних добрив і хімічних засобів (форма ВЗСГ-3) та інших документів. Фактичні дані відображаються на пульті управління керівника (Dashboard), і система автоматично розраховує необхідні показники для аналізу та прийняття оперативних рішень. Найважливішим елементом є формування книги історії полів з повним відображення інформації про раціональне використання поля — періоду сівозмін, кількості витрачених добрив, обслуговуючої техніки та персоналу, а також врожайності.